Середньовуглецевий феромарганець виготовляється з марганцевої руди як сировини і виплавляється в доменних і електропечах. Щільність марганцю становить 7,43 г/см3, температура плавлення — 1245 градусів, а температура кипіння — 2150 градусів. Марганець має велику спорідненість з киснем і може утворювати стабільний оксид марганцю з киснем. Крім того, феромарганець, як добавка легуючого елемента, може підвищити твердість, пластичність, в'язкість і зносостійкість сталі. Він широко використовується в конструкційній сталі, інструментальній сталі, нержавіючій жаростійкій сталі, зносостійкій сталі та інших легованих сталях. Марганець також має ефект десульфурації та зменшення шкідливого впливу сірки. Феромарганець із середнім і низьким вмістом вуглецю можна розділити на феромарганець з низьким вмістом вуглецю з вмістом вуглецю менше 0.7% і середньовуглецевий феромарганець із вмістом вуглецю 0.7%-2. 0%.
Основним використанням середньовуглецевого феромарганцю є феромарганець, феросплав, що складається з марганцю та заліза. З розвитком економіки та технологій попит зростає. Яке його використання і чи можна його використовувати настільки широко?
У виробництві сталі він використовується як розкислювач і легуюча добавка, і є найбільш часто використовуваним чорним сплавом. Марганцева руда, яка використовується для виплавки феромарганцю, зазвичай потребує вмісту марганцю від 40 до 50%, співвідношення марганець-залізо більше 7 і співвідношення фосфор-марганець менше 0,003. Перед плавкою марганцеву карбонатну руду необхідно обсмажити, а порошкоподібну руду спекти та агломерувати. Руди з високим вмістом заліза та фосфору, як правило, можна використовувати лише разом, або багатий на марганець шлак із низьким вмістом заліза та фосфору можна виробляти шляхом вибіркового відновлення. Як відновник під час плавки використовується кокс, а на деяких заводах використовують також худе вугілля або антрацит. Допоміжною сировиною є в основному вапно, а кремнезем зазвичай додають при виплавці марганцево-кремнієвого сплаву.
